що нового

"Курка" або чому кенселять поетесу Дар’ю Лісіч

Як локальний конфлікт миттєво перетворюється на масовий кенселінг через недоречний контекст.

Дата:

April 22, 2026

‍Хто така Дар'я Лісіч?

Дар’я Лісіч - одна з найпомітніших постатей «нової хвилі» української поезії в соцмережах. Вона побудувала сильний особистий бренд на естетиці, чуттєвих віршах та активній присутності в Instagram і Threads.

Авторка збірок, популярна серед молоді за щирі тексти про любов, рефлексію та пошук себе.
Регулярна гостя подкастів, учасниця поетичних вечорів та обличчя рекламних інтеграцій.
Інтелектуальна поетеса

Окрім цього Дар'я амбасадорка громадської організації «Землячки», яка займається підтримкою та забезпеченням жінок на фронті. Саме цей статус зробив подальший скандал настільки болючим для її репутації.

Хронологія конфлікту

Репутаційна катастрофа сталася в Threads під постом військовослужбовиці Марії Гаєвської. Марія підняла тему «пріоритетів» суспільства, порівнявши фото розкішних букетів із турнікетами.

гаєвська лісіч що сталось — допис Марії Гаєвської в Threads

Дар’я Лісіч вступила в дискусію, відстоюючи право цивільних на «нормальне життя». Проте діалог швидко перейшов у конфлікт, у результаті якого поетеса назвала військову «куркою». (цей коментар під постом наразі видалено)

Реакція людей

Аудиторія розкололася на кілька таборів, і градус емоцій там зашкалює.

Радикальний кенселінг та особисті образи. Люди не просто засуджують вчинок, а переходять на особистості.

Користувачі називають її «тупим, ахуєвшим, чсвшним бидлом» (як у пості _beardedd_).
Основний тригер — те саме слово «курка», яке стало мемом і клеймом одночасно. Люди вважають, що це виявило справжнє ставлення поетеси до оточуючих, яке вона раніше приховувала за естетичним контентом.

Коли стається такий факап, люди починають шукати, за що ще можна зачепитися. Дар’ї пригадали все:

Те, що вона підписана на Анну Алхім (скандальна блогерка) та знімала відео під російську попсу.
Їй закидають видалення допису про збір «РУСОРІЗ», що в очах аудиторії виглядає як нещирість у волонтерстві.
Скриншоти з особистих повідомлень, де Дар’я агресивно відповідає підписникам і навіть порівнює критику на свою адресу з агресією Росії проти України (що викликало окрему хвилю шоку).

Є частина людей, які вважають, що «скасування» перетворилося на звичайне цькування:

Користувачі на кшталт _cas_34 та domracheva.diana пишуть, що вона «ляпнула дурню» і вибачилася, тому продовжувати кенселінг — це вже перебір.
Вони ставлять питання: «Чим ми кращі, якщо ми її тепер так само булим за всі гріхи?». Це спроба закликати до критичного мислення

лісіч скандал — скріншоти користувачів Threads

Вибачення Дар'ї Лісіч

В спробі врятувати репутацію Дар’я перейшла з текстового поля Threads до формату Instagram, опублікувавши дев’ятихвилинне відео з вибаченнями. У ньому вона детально розібрала свою позицію, намагаючись пояснити контекст та власну емоційну реакцію.

View this post on Instagram

A post shared by Дар’я Лісіч, поетеса (@daria_lisich)

Реакція мережі на це відео підтвердила, що для багатьох точка неповернення вже пройдена. Велика частина користувачів відмовилася приймати вибачення, вважаючи їх «сценарними» та запізнілими.

Це демонструє головну пастку кенселінгу: коли персональний бренд роками будується на образі «піднесеної та світлої поетеси», будь-який прояв приземленої агресії сприймається як фатальна нещирість.

Наслідки і висновок

‍Завершила цю комунікацію Дар'я дописом в Threads, який як і решта викликали неоднозначні реакції

В Україні під час повномасштабної війни існують певні червоні лінії. Повага до військових — це не просто ввічливість, це базовий соціальний договір.

Коли публічна особа, яка до того ж є амбасадоркою профільної ГО, переходить на образи («курка»), вона фактично розриває цей договір.
У такому контексті кенселінг — це механізм самозахисту суспільства. Це спосіб сказати: «Твої цінності більше не відповідають нашим, тому ми не дамо тобі свого ресурсу (уваги, грошей, майданчиків)». Без наслідків слова не мали б ваги.

‍Чи є в цьому кенселингу перехід за межу?

Межа між справедливим засудженням і «цифровим лінчуванням» дуже тонка, і в цьому кейсі вона була перетнута:

Коли люди починають «викопувати» підписки на Алхім, перераховувати гроші в кишені або хейтити за відео під попсу дворічної давнини — це вже спроба повністю знищити людину як особистість, а не засудити конкретний вчинок. Якщо дев'ятихвилинне відео з вибаченнями (яким би воно не було) апріорі не приймається, а наступні спроби захиститися викликають ще більше агресії, то мета натовпу — не перевиховання, а «страта».

Найгірше в такому кенселінгу те, що він часто не змінює людину, а навпаки — радикалізує її. Коли тебе атакують тисячі людей одночасно, мозок вмикає режим захисту (що ми і побачили в останньому пості Дар’ї про «Франкенштейна»). Людина закривається у своїй бульбашці, де її підтримують «свої», і реального усвідомлення помилки не стається.

Запит на відповідальність — це здорово. Суспільство, яке не реагує на зневагу до своїх захисників, хворе. Але форма, якої набуває цей запит у соцмережах (особливо в Threads), часто нагадує середньовічне полювання на відьом.