10 000 кроків на день - користь чи маркетинг?

Це звучить з реклам наших пристроїв, фігурує в статтях про ЗСЖ, використовується в спортивних челенджах. Але звідки взялася ця цифра? Чи справді вона базується на медичних рекомендаціях? А чи це — приклад одного з найуспішніших маркетингових прийомів 20 століття, який згодом перетворився на «науковий факт»?

Як все почалося: з японської реклами

Історія цієї цифри бере початок у 1965 році в Японії. Після Олімпійських ігор у Токіо серед населення зросла зацікавленість здоровим способом життя. Компанія Yamasa запустила на ринок перший портативний крокомір під назвою «Манпо-кей» (японською: «ман» — 10 000, «по» — крок, «кей» — вимірювач). Назва звучала ритмічно і переконливо: «той, хто щодня проходить 10 000 кроків, буде здоровим і житиме довше».

Жодного наукового підґрунтя під цією цифрою не було. Це була комерційна ідея, спрямована на створення звички. Ідея спрацювала: японці охоче купували новинку, а разом із пристроєм — і нове уявлення про норму фізичної активності.

У 1990–2000-х роках ідея 10 000 кроків почала закріплюватися в західному світі — спочатку через медіа, а пізніше — завдяки популярності фітнес-трекерів і додатків. Fitbit, Apple Watch, Garmin, Xiaomi — усі ці бренди автоматично фіксували саме 10 000 як денну ціль. Чому? Бо цифра вже була знайома, звучала переконливо, і, головне — створювала враження чіткого орієнтиру, якого хочеться досягти.

Що каже наука?

Проблема в тому, що медицина ніколи не затверджувала 10 000 як офіційний стандарт. Навпаки — останні десятиліття досліджень показали, що користь для здоров’я з’являється ще до цієї межі. Наприклад:

• Дослідження Гарвардського університету (2019) показало, що у жінок похилого віку найнижчий ризик смертності був у тих, хто проходив від 4 400 до 7 500 кроків на день. Понад 7 500 — ефект не посилювався.
• Метааналіз 15 досліджень 2022 року вказує, що оптимальне «вікно» користі для більшості дорослих — від 6 000 до 8 000 кроків на день. Для молодших — межа може бути трохи вищою, але не обов’язково 10 000.
• Регулярна ходьба дійсно знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету, інсульту та депресії. Але немає чіткої межі, після якої користь зникає або стає шкодою.

Цікаво, що жодна з провідних організацій охорони здоров’я, включно з ВООЗ, CDC (США) чи NHS (Велика Британія), не формулює свою рекомендацію саме у вигляді «10 000 кроків». Їхні поради зазвичай базуються на тривалості активності — наприклад, 150 хвилин помірного навантаження на тиждень. Перекласти це в кроки можна по-різному, але точно не однозначно.

Чому цифра стала культовою?

Відповідь — у поведінковій економіці та психології звичок. Люди охочіше реагують на прості, конкретні, вимірювані цілі. «10 000 кроків» — це:

• зручно для брендів: дає чітку мету, яку можна вмонтувати у трекери, гейміфікувати, підкріпити візуально;
• зручно для користувачів: є проста мета, яку можна вираховувати, ділитися, досягати;
• ефективно для маркетингу: легко включити у повідомлення типу «залишайся у формі», «здоров’я починається з кроку» або «тільки 10 000 — і ти у грі».

Це приклад того, як маркетинг сформував не лише споживацьку поведінку, а й уявлення про норму здоров’я. Власне, носимі пристрої стали не просто інструментами для збору даних, а й архітекторами нових щоденних ритуалів. Щоденна перевірка прогресу, «замкнуте кільце» активності, повідомлення про досягнення — усе це створює відчуття контролю, успіху або... провалу, якщо ціль не досягнута.

Що варто змінити у сприйнятті?

Важливо не лише скільки ми рухаємось, а як і з яким настроєм. Фіксація на цифрі може породжувати стрес: ті, хто не доходять до 10 000, почуваються винними або невдахами. У деяких випадках це навіть викликає тривожність або обсесивну поведінку щодо моніторингу свого тіла. Особливо це проявляється серед молоді або людей, схильних до контролю.

Натомість сучасні підходи до здоров’я рекомендують:

• орієнтуватися на поступовий приріст активності, а не одразу на умовний максимум;
• фокусуватись не на числі, а на загальному рівні рухливості протягом дня (наприклад, скільки годин ви проводите сидячи);
• звертати увагу на швидкість ходьби, рельєф місцевості, рівень навантаження, а не лише кількість кроків.

Цифра 10 000 кроків на день — це не наукова норма, а вдалий маркетинговий символ. Вона стала зручною метою для брендів і зрозумілим показником для користувачів. Але як і будь-який символ, вона має свої обмеження.

Щоб отримати користь для здоров’я, не потрібно досягати саме цієї межі. Важливіше — регулярний рух, комфорт і внутрішній баланс. Якщо ми перестанемо сприймати тіло як проект, який треба «оптимізувати», а почнемо рухатись тому, що це приємно — користі буде значно більше. Навіть якщо кроків — лише 7 000.