Чому приховування цін може зіграти злий жарт для бізнесу?

Що відчуває сучасний клієнт, коли на сайті немає ціни? Недовіру. Уявіть, що ви заходите в магазин, берете товар з полиці — а замість цінника напис: “Дізнайтесь ціну у консультанта”. Ви, ймовірно, просто кладете товар назад. Те саме відбувається в онлайн-бізнесі.

У 2025 році клієнти хочуть чесності з першого кліку. Якщо компанія не готова одразу показати, скільки коштує її продукт чи послуга — це викликає підозру. Не через те, що дорого. А тому, що не зрозуміло, чому ця ціна не вказана.

Прозорість — валюта довіри

Сучасні покупці, особливо з молодших поколінь, сприймають прозорість як базовий стандарт. Якщо ви відкрито показуєте прайс, це говорить: “Ми нічого не приховуємо, ми чесні”. Якщо ж ціни заховані — у споживача одразу з’являється відчуття: “Ага, зараз буде щось хитре”.

Бізнеси, які будують комунікацію на чесності, виглядають більш надійно. Люди не хочуть “вивідувати” вартість у директ або дзвонити на сайт — вони хочуть приймати рішення самостійно, на основі відкритої інформації.

Приклад: компанії, як-от Everlane чи Warby Parker, завоювали ринок завдяки тому, що чесно розповідають навіть про свою собівартість. І люди це цінують.

Багато бізнесів досі думають: “А що як люди не напишуть нам, побачивши високу ціну?”. Але правда в іншому: люди просто підуть до конкурента, де все чітко розписано.

Відсутність ціни — це ще одна “перешкода” на шляху клієнта.

А в умовах, коли споживач звик до Amazon, Rozetka чи Glovo — кожна перешкода = втрата ліда.

Натомість публічний прайс:

• відсікає нецільову аудиторію;
• економить час менеджерів;
• залучає більш рішучих клієнтів.

Приклад: SaaS-компанії, як-от Notion або Canva, від початку показують весь прайс і тарифи. Їм не потрібно “навішувати” щось клієнту в особистому листуванні — користувач сам все бачить і вирішує.

У 2025 році соціальні мережі — це не просто майданчик для реклами. Це — мікроскоп, під яким клієнти розглядають ваш бренд. Якщо ціни немає — це одразу може потрапити в скріншоти, обговорення в коментарях або навіть в TikTok-розбір “брендів, яким не можна довіряти”.

Люди вже не просто хочуть прозорості — вони очікують її. І якщо ви її не даєте, вони самі починають ставити діагнози вашому бізнесу.

Факт: покоління Z виросло на контенті, де все викривається. Їм важливо бачити не лише продукт, а й ціну, умови, вартість доставки, коментарі реальних людей. Вони не витрачатимуть час на формули типу “наші менеджери зв’яжуться з вами”.

Публічний прайс — це ще й маркетинговий інструмент. Він дозволяє вам позиціонувати себе: “Ми не найдешевші — але ось чому це коштує саме стільки”. І тут можна показати свій рівень, досвід, процеси, сервіс.

До того ж, публічні ціни:

• формують у клієнта чітке очікування;
• дозволяють порівняти вас з конкурентами вигідно;
• дають можливість закласти вартість бренду, сервісу, післяпродажного супроводу.

Навіть якщо у вас є змінні ціни — зробіть "від" або "типові пакети". Це вже знижує бар’єр.

Люди шукають “ціна” в Google

Один із найпопулярніших пошукових запитів: “Скільки коштує [ваш продукт/послуга]”. Якщо у вас немає сторінки з відповіддю — ви просто віддаєте цей трафік конкуренту.

Контент про вартість — це:

• SEO-трафік із сильним наміром купити;
• можливість обґрунтувати ціну і зняти заперечення;
• побудова довіри ще до першого контакту.

‍Порада: напишіть блог або окрему сторінку з детальним розбором: що входить у вартість, чому саме така ціна, які є варіанти.

Приклад, коли замовчування ціни вилилось в негативний фідбек від аудиторії (SKVOT)

Отож, ситуація наступна: дівчина лише хотіла дізнатись ціну на навчання, проте її назріла ціла низка викликів. І під викликами ми маємо на увазі - комунікація з менеджером, який дуже довго не хотів називати ціну.

Повертаємось до того, що є певні моменти, коли можна перед назвою ціни ставити додаткові запитання, проте це не у випадку з навчанням, адже воно має фіксовану кількість уроків, а отже - повинно мати фіксовану ціну.

У результаті авторці публікації таки назвали ціну, проте зважаючи на всю цю історію - студентку SKVOT таки втратили.

Розбираємось по пунктах:

Користувацький досвід бажає кращого (у цьому випадку як мінімум, тому що причина може бути не в самій школі, яка до слова, має і багато позитивних відгуків, а саме з цим менеджером)

Сучасні клієнти звикли до простоти: побачив — зрозумів — вирішив — купив. Будь-яка зайва дія між зацікавленням і відповіддю сприймається як перешкода. І в цьому кейсі замість прямого шляху до ціни користувачу підкинули цілий квест: заповни форму, зачекай дзвінка, пройди співбесіду, дізнайся ціну. Це не UX — це UX-хоррор. Такий досвід не лише не конвертує, він формує емоційне виснаження й небажання мати справу з брендом у майбутньому.

‍Маркетингова воронка руйнується.

У рекламі все було як книжка пише: цікава подача, хороший візуал, грамотний опис курсу. Користувач клікнув — тобто був зацікавлений. Але замість того, щоб підхопити цей інтерес і конвертувати в реєстрацію, компанія створила штучні бар’єри. У результаті користувач, який був готовий платити, отримав фрустрацію. Потенційний клієнт згорів у середині воронки — і винен у цьому не бюджет, не продукт, а банальна відсутність прозорості.

Негатив поширюється

Публікація в Instagram набрала більше 2 тисяч лайків і сотні коментарів. Це вже не приватне розчарування, це публічна криза довіри до бренду. І найгірше — це органічний негатив, який люди самі розносять по своїх сторінках. У 2025 році достатньо одного такого скріну, аби зіпсувати імідж: люди починають ідентифікувати бренд не з курсами, а з “менеджерами, які дзвонять у вайбер”. Довіру легко втратити — і майже неможливо відновити.

Люди не хочуть продавців — вони хочуть чесних відповідей

Покупець у 2025-му не хоче, щоб йому щось “продавали”. Йому потрібно дати інформацію й дати спокій. Якщо для того, щоб дізнатись ціну, треба пройти 5 кроків, клієнт автоматично думає: “Значить, щось приховують” або “На мене зараз будуть тиснути”. І він закриває вкладку. Замість довіри — обережність. Замість рішення купити — блокування номера.Як мав би відреагувати SKVOT? 

Цей кейс — приклад, як згоріти на фініші. Реклама була ефективною: вона привела зацікавленого користувача. Але замість того, щоб закрити його “в один клік” — бренд змусив людину витрачати час, відповідати на запитання, вести незручний діалог. У підсумку: лід не купив, менеджери витратили час, бюджети злиті. А все тому, що одна проста річ — ціна — була прихована. Хоча мала б бути першим, що бачить клієнт.

(до слова, однодумців авторки виявилось багато, а сама школа ніяк не прокоментувала допис)

Як мала б відреагувати школа? 

Компанії, які хочуть зберегти лояльність клієнтів і не потрапляти у такі скріни в Instagram, повинні переглянути свій підхід до комунікації вартості. Достатньо:

• додати на сайт відкритий діапазон цін або пакетні пропозиції.
• дати можливість залишити заявку після ознайомлення з прайсом, а не до.
• пояснити вартість: що входить у ціну, чому це виправдано.
• зберегти клієнта, а не довести до крінжу.
• прокоментувати допис і написати свою точку зору

У 2025 році приховування цін — це вже не “маркетинговий хід”, а очевидний сигнал: компанії бракує довіри, компетентності або прозорої стратегії. Сучасний споживач очікує відкритості — і саме прозора вартість стає індикатором чесного сервісу, який поважає час клієнта. Коли ціна вказана одразу, це знижує бар’єри, пришвидшує ухвалення рішень і суттєво підвищує ефективність продажів. Покоління Z та нова хвиля покупців більше не грають у “вгадай ціну” — вони обирають бренди, які не змушують витягувати інформацію пінцетом.

Відкритий прайс — це не просто цифри.

Це частина позиціонування, елемент сервісу й стратегія комунікації, яка працює на довгострокову довіру.