Як "олюднити" бренд: приклади комунікації бізнесів в Threads

Як Threads змінив правила корпоративного SMM

Світ соціальних мереж переживає тектонічний зсув, і якщо Інстаграм був епохою «ідеального фасаду», то Threads став моментом істини, де цей фасад нарешті почав тріскатися. Ви напевно помітили, як професійно вилизані сітки, на погодження яких витрачалися тижні, раптом почали програвати звичайному текстовому повідомленню, написаному за 30 секунд.

‍Threads — це не просто чергова платформа; це маніфест проти корпоративної стерильності. Тут бренд більше не може ховатися за високим парканом офіційного tone of voice чи складними дизайнерськими рішеннями.

Замість того, щоб будувати бренд-фортецю, успішні компанії тепер будують бренд-вітальню. Це простір, де іронія цінується вище за маркетинговий бюджет, а вміння вчасно і влучно «підколоти» конкурента або самого себе приносить більше лояльності, ніж чергова акція «1+1». Революція, яку приніс Threads, полягає в декорпоратизації: бренди нарешті отримали дозвіл бути недосконалими, дивними й по-справжньому живими.

Аналізуючи найпопулярніш кейси, ми бачимо чітку закономірність: найбільшу увагу (сотні тисяч показів та тисячі кліків) збирають саме ті теми, де є живий нерв — будь то репутаційні скандали на кшталт кейсу Maslotom чи Yandmi, або феномен популярності особистостей. Це доводить, що аудиторія сьогодні приходить не за товаром, а за досвідом, емоцією та відчуттям того, що на іншому кінці екрана знаходиться така сама людина, як і вони самі.

Найкраще в Тредс працює:

• Швидкість реакції: бути в контексті мема, який народився 15 хвилин тому.
• Відсутність цензури (але розумна): використання сленгу, маленької літери та навіть самоіронічних підколів у бік власного продукту.
• Горизонтальне спілкування: бренд більше не звертається до аудиторії згори донизу, він стоїть із нею в одній черзі за кавою.

Чому аудиторія прагне «живого» спілкування?

Сьогоднішня аудиторія виробила потужний імунітет до класичного маркетингу. Ми навчилися миттєво розпізнавати «рекламний голос» і підсвідомо ігнорувати його. Саме тому в Threads стався вибух популярності H2H-комунікації (Human-to-Human). Користувачі більше не хочуть купувати у логотипів — вони хочуть взаємодіяти з людьми, які за ними стоять.

‍Що таке H2H-комунікація?

H2H (Human-to-Human) — це комунікація «людина для людини». Це філософія, яка стверджує, що бізнеси не мають душ, не мають емоцій і не вміють сміятися — це вміють лише люди, які в них працюють. А отже, і спілкуватися бренд має не як бездушна машина, а як жива особистість.

Три кити, на яких тримається H2H:

1. Емпатія: бренд розуміє болі, втому або радість свого клієнта. Коли Microsoft запитує про «рис для ноутбука», вони не просто жартують — вони виявляють емпатію до ситуації, в якій опинявся майже кожен.
2. Спрощення: забудьте про складні терміни та канцеляризми. H2H — це мова, якою ви розмовляєте з другом на кухні. Як ми бачимо в Threads, короткий коментар «Гарна спроба, піцо» працює краще за будь-який рекламний слоган.
3. Персоналізація: це коли за аккаунтом стоїть конкретний SMM-ник, який не боїться сказати: «Друзі, я сьогодні не виспався, тому ось вам мем замість серйозного поста». Це створює відчуття реальної присутності.

У чому секрет цього «живого» магнетизму?

• Традиційний SMM роками будував дистанцію між брендом та клієнтом. Threads цю дистанцію спалив. Тепер бренд — це не недосяжний експерт, а ваш дотепний знайомий. Він може пожартувати, може визнати, що в нього «важкий понеділок», і це не знижує його авторитет, а навпаки — робить його своїм.
• Живе спілкування — це реакція тут і зараз. Бренди, які мають найбільше охоплення, не просто публікують заздалегідь підготовлені пости. Вони «вклинюються» в актуальні розмови, коментують світові події або просто відповідають на дивні фото користувачів. Це створює ефект присутності: бренд живе в тому ж часовому та смисловому полі, що і його підписники.
• Сухий функціонал чи загальні поради програють контенту, який викликає емоцію. Наприклад, теми, що стосуються реальних людей (інфлюенсерів чи відомих блогерів), отримують набагато вищий рівень залучення. Це стається тому, що за кожною такою темою стоїть жива думка, позиція або конфлікт, до якого хочеться долучитися.

Ми бачимо, що користувачі шукають не просто «інформацію», а точку дотику. Коли бренд відповідає в Threads простою, людською мовою — без канцеляризмів і «дякуємо за ваше звернення» — він дає підписнику головне: відчуття, що його почули. У світі, де все більше контенту генерує ШІ, саме ця здатність бути «неідеальним, але живим» стає найдорожчим активом вашого бізнесу

Приклади комунікації в Threads українських брендів

Галичина

Один з найяскравіших прикладів того, як влучно, саркастично та водночас не "балансуючи на межі" може комунікувати бренд в соц мережах. Замість офіційних відповідей у стилі «Дякуємо, що обираєте наш йогурт», бренд спілкується мовою мемів та звичайних людей.

У кейсі з чоловіком та йогуртом, де користувачка жартує про «неправильний» вибір чоловіка, а бренд не просто захищає свій продукт, він іронізує над сімейною драмою. Фраза «Чого ж одразу викидати чоловіка?» миттєво знімає градус хейту і перетворює потенційну скаргу на жарт.

Бренд не боїться асоціюватися з дивним або навіть абсурдним контентом користувачів, від якого класичні корпорації зазвичай тримаються подалі. Але «Галичина» заходить у коментарі з мемом про феритин, показуючи, що вони розуміють мову інтернету і не бояться забруднити «ідеальний» образ бренду.

А коли користувачка використовує релігійну метафору про оладки, бренд підігрує їй у тому ж стилі («Пательня йому оладками 🙏»). Це створює відчуття, що ви спілкуєтеся не з компанією, а з реальною людиною, яка має почуття гумору.

Це не просто робота з коментарями, а стратегічна побудова живої спільноти, де лояльність формується на емоційному рівні: вам стає психологічно важче написати гнівний пост про кисле молоко бренду, який щойно змусив вас усміхнутися дотепним жартом про «викидання чоловіка» чи «вареники з саморізами». Зрештою, ви перестаєте сприймати їх як корпорацію і починаєте бачити в них «прикольних співрозмовників», тому наступного разу в магазині ваша рука інтуїтивно тягнеться саме до їхньої продукції, підтверджуючи, що H2H-зв’язок конвертується у реальний вибір споживача значно ефективніше за суху рекламу.

Uklon

Кейс Uklon у Threads — це гра з ситуативним гумором. Тут бренд свідомо відмовляється від ролі «сервісу з перевезень» і стає повноцінним персонажем міського фольклору.

Коли користувач описує стиль ведення Threads українськими бізнесами, Uklon ідентифікують як «того самого колишнього, який іноді про себе нагадує». Тож бренд ідеально підігрує цьому образу, відповідаючи лаконічним і провокативним «спиш?» у коментарях. Це 100% попадання в контекст нічних повідомлень від «ексів», що викликає миттєву емоційну реакцію та віральність.

Бренд завжди стежить за тим, що пишуть користувачі про свій досвід, і вривається в діалог з короткими, але влучними фразами.

• На скриншот із великими витратами в таксі вони відповідають не виправданнями про тарифи, а іронічним: «Не вийшли, а виїхали 🤌».
• Коли хтось жартує про побачення, які закінчилися не вдома, Uklon тонко підколює: «не змогли знайти водія? 🥲». Це самоіронія над власними болями (тривалим пошуком авто), яка перетворює проблему на привід для спільної посмішки.

Там, де є особистість та емоційний нерв, пости збирають найбільше переглядів. У випадку з Uklon, кожен такий коментар — це безкоштовне охоплення, яке конвертується у впізнаваність бренду «з людським обличчям».

Cher17

Цей підхід базується на повній відмові від прямої реклами на користь інтеграції в побутовий контекст користувача. Бренд більше не намагається виділитися як елітарна одиниця, а навпаки — «приземляється» до рівня звичайного сусіда по стрічці.

Коментуючи прості життєві ситуації, як-от приготування їжі посеред ночі, купівлю продуктів за акцією чи навіть зіпсовані фрукти, бізнес демонструє, що він живе в тому ж реальному світі, що і його клієнт. Це руйнує стіну між корпорацією та людиною, перетворюючи бренд на активного учасника «кухонних розмов».

Сила такої комунікації полягає у глибокому розумінні локального контексту та спільних болів аудиторії. Бренди майстерно використовують актуальні для українців теми — від графіків електроенергії до побутових мемів про ідентичність.

Замість того, щоб просувати нову колекцію одягу чи сервіс, вони жартують про те, що хвилює людей тут і зараз. Така «спільність досвіду» створює надпотужний емоційний зв'язок, адже користувач бачить, що бренд розуміє його без зайвих пояснень і володіє тим самим культурним кодом.

З точки зору маркетингу, це стратегія гри в довгу, де головною валютою є не миттєвий продаж, а впізнаваність та «людяність». Коли бренд іронізує над власною стратегією просування або підігрує абсурдним ситуаціям у коментарях, він формує образ інтелектуального та легкого співрозмовника.

У результаті виникає ефект, коли споживач обирає продукт не через технічні характеристики, а тому, що йому приємно підтримувати «своїх» — тих, хто вміє влучно пожартувати та підтримати розмову навіть на найбільш абстрактні теми.